V 6.0
Настала чудова морозна зима… Сніг м'якими пластівцями лягав на землю. Дерева вдягнули білі пухнасті шубки. Озеро покрилося тонким прозорим льодом. Наближалося довгоочікуване веселе новорічне свято!
Тітонька Сорока вже рознесла всім звірятам запрошення на святковий ранок, де буде ялинка, Дід Мороз і, звичайно ж, подарунки!
Ведмежатко та його друзі вдягли карнавальні костюми і вирушили на свято. Вони весело йшли через блискучий від сонця ліс і виспівували різдвяні пісні.
The beautiful and frosty winter came… Soft flakes of snow were falling down to the ground. Trees seemed to be dressed in white fluffy coats. The lake was covered with thin transparent ice. The long-awaited Christmas holiday was coming!
Auntie Magpie had already delivered invitations to all the animals for the holiday feast where there would be a Christmas tree, Father Frost and, of course, presents!
Bear-cub and his friends put on carnival dresses and went on a feast. They were walking merrily through the sparkling forest, singing Christmas songs.
Тільки Лисенятко та Їжачок сумували. Вони не отримали запрошень на свято, їм було дуже прикро, що їх не запросили.
Ех, якби вони тільки знали, що насправді їм теж були відправлені запрошення!
Але лист для лисенятка випадково залетів у камін і згорів разом з дровами. А запрошення для Їжачка мама Їжачиха не помітила і викинула разом із сміттям. Але вони про це навіть не здогадувалися…
Притиснувши ніс до вікна, вони сумно дивилися на радісну ватагу звірят, які поспішали на свято.
Малюки не втрималися і, незважаючи на заборону своїх мам, вислизнули на вулицю. Вони самотньо стояли на дорозі, проводжаючи очима щасливчиків.
— Тебе не запросили на ялинку? — запитало Лисенятко.
— Угу, — зітхнув Їжачок.
— І мене не запросили… Ну нічого, вони про це ще пошкодують! — розсердилося Лисенятко. — Я їм усім помщуся! Ти зі мною?
— Ага! — кивнув ображений Їжачок.
Звірята помітили друзів, що стояли на дорозі, і повернулися.
— Привіт! — здалеку закричав їм Ведмедик. — Ходімо швидше, свято скоро розпочнеться!
— Р-р-р! — загарчало Зайченя і, сміючись, зняло з себе маску вовка.
And only Little Fox and Little Hedgehog were very sad. They didn’t get invitations to the holiday feast and were very upset that they weren’t invited.
Ah, if they only knew they were also sent invitation cards!
But Little Fox’s letter accidentally flew into the fire and burned together with the firewood. And Mother Hedgehog didn’t notice Little Hedgehog’s invitation and threw it in the trash. But the little friends didn’t know this…
Pressing noses against the window, they sadly watched the cheerful gang of animals hurrying to the feast.
The kids could not resist and, despite their moms’ prohibitions, slipped out into the street.
— Weren’t you invited to the feast? — Little Fox asked.
— No, — sighed Little Hedgehog.
— Me neither. Well, all right, they are going to regret this! — Little Fox said angrily. — I will get revenge! Are you with me?
— Yes, I am! — nodded offended Little Hedgehog.
The little gang noticed their two friends standing on the road and came back.
— Hi, guys! — shouted Bear-cub from afar. — Hurry up, the feast will begin soon!
— Rrr! — roared Little Bunny and took off her wolf mask, laughing.
– Ні, не підемо, — відповіли скривджені звірята, — самі йдіть на свою ялинку. А у нас і так будуть подарунки!
— Ну ви все одно приходьте, буде весело! — посміхнувся Ведмедик і побіг за друзями.
Залишившись самі, Їжачок і Лисенятко домовилися прокрастися на свято і вкрасти мішок з подарунками, щоб помститися всім за свою образу.
Вони потайки пробралися у школу і сховалися під сходами. Там стояла величезна коробка з карнавальними костюмами.
— Дивись! — закричало Лисенятко і витягнув два піратські костюми.
— Ух ти, здорово! — захоплено вигукнув Їжачок, вдягаючи бандану, і став розмахувати шаблею. — Тепер нас ніхто не впізнає!
Озираючись на всі боки, пірати пробралися до ялинки. Поруч нікого не було. З сусідньої зали було чути звуки веселого дійства та гучний сміх.
— Ага, веселіться! Подивимося, як ви будете сміятися, коли побачите, що ми зробили з вашої противної ялинки! — прошипіло Лисенятко.
– No, we won’t go, — little offended friends replied, — go on your feast yourselves. And we’ll still get the presents!
— Well, come anyway, it will be fun! — Bear-cub smiled and ran to his friends.
Left alone, Little Hedgehog and Little Fox conspired to sneak into the feast and steal the bag with presents to take revenge on everyone for their offense. They snuck into the school and hid under the stairs. There was a huge box filled with carnival costumes.
— Look! — Little Fox cried and pulled out two pirate costumes.
— Wow, great! — exclaimed Little Hedgehog excitedly, putting on a bandana, and started to brandish a sword. — Now no one will recognize us!
Looking around, the pirates snuck to the tree. There was no one around. The sounds of excitement and laughter were heard from the next room.
— Yeah, have fun! Let’s see how you’ll laugh when you find out what we have done to your nasty tree! — hissed Little Fox.
Він зняв з ялинки найбільшу кульку і кинув її на підлогу. Куля розлетілася на тисячу гострих скляних уламків!
— Ха-ха! Ось вам ялинка! Ось вам свято без нас! Ось! Ось! — Лисенятко знімав красиві ялинкові прикраси і кидав їх на підлогу. Незабаром на ялинці майже не залишилося іграшок, а вся підлога всипана гострими скляними уламками. Їжачок зіщулився від страху і закрив очі. Раптом рипнули двері. Їжачок кинувся навтьоки, Лисенятко гайнуло за ним. Маленьке Зайченя першим увійшло до зали і побачило яскравий виблискуючий всіма кольорами веселки залишки ялинкових іграшок.
— Ох, які гарні! — Зайченятко простягнуло лапку і різко відсмикнуло її, порізавшись об гострий скляний уламок.
— Ай, боляче! Мамо! Мамочка! — крикнуло Зайченятко.
З пальчика капала кров. Від болю і несподіванки воно голосно заплакало. На крик прибігли інші звірята і зібралися навколо малюка. Вони жаліли його і дмухали на хворий пальчик.
— Ой! Дивіться, що сталося з нашою ялинковою красунею! Хтось розбив усі іграшки! Обережно, не поріжтеся! Вся підлога в гострих осколках! — Ведмежатко кинувся до дверей і повернувся вже з тітонькою Зайчихою.
— Ай-яй-яй! — вигукнула добра тітонька Зайчиха. — Хто ж це зробив шкоду? Вона обняла заплаканого синочка і перев'язала йому пальчик. Засмучені звірята підмели уламки, щоб більше ніхто не поранився.
He took the biggest ball from the tree and threw it on the floor. The ball shattered into a thousand sharp pieces!
— Ha-ha! Here’s your tree! Here’s your holiday without us! Here you are! Here you are! — Little Fox took beautiful Christmas decorations and threw them on the floor. Soon there were almost no toys on the Christmas tree, and the whole floor was covered with sharp shattered ornaments. Little Hedgehog shrunk in fear and closed his eyes. Suddenly the door creaked. Little Hedgehog turned tail and ran, Little Fox rushed after him. Little Bunny entered the room first and saw a bright shimmering piece of Christmas decoration.
— Oh, how beautiful! — He reached out his paw and drew it back rapidly, cutting with a sharp edge of the shattered ornament.
— Oh, it hurts! Mommy! Mommy! — Little Bunny screamed. Blood was dripping from his finger. He began to cry loudly From pain and surprise. Other animals ran to the cry and crowded around the baby. They pitied him and blew on the sore finger.
— Oh! Look what’s happened to our beautiful Christmas tree! Someone broke all the decorations! Be careful, don’t cut yourself! Sharp bits are all over the floor! — Bear-cub ran to the door and came back with Aunt Rabbit.
— Oh, oh! — exclaimed kind Aunt Rabbit. — Who made this mischief? She hugged her crying little son and bandaged his finger. Upset children swept up the pieces so no one else would be hurt.
Але тут заграла музика, пролунав гучний голос Діда Мороза, і звірята поспішили повернутися на свято.
На сцені виступали фокусники і акробати. А в цей час пірати навшпиньки скрадались по довгому коридору, таємниче освітленому миготливими вогниками. Вони важко дихали, ніби пробігли цілий кілометр, і озиралися на всі боки, від страху, що їх помітять.
— Дивись! — зупинився Їжачок і показав на відчинені двері класу. Він обережно заглянув усередину. — Начебто нікого немає. А що це там на стільці?
Їжачок зробив два несміливих кроки і обережно доторкнувся до знахідки.
— Ой, це ж мішок Дідуся Мороза! — із захопленням прошепотів він і потягнув за красиву зав'язку.
— Ура! Тепер всі подарунки наші! — крикнуло Лисеня. Воно підбігло до мішка, вхопило обома лапками і міцно притиснуло до грудей.
Поки всі звірята дивилися виставу і танцювали навколо ялинки, месники схопили мішок і потягли його на горище.
Suddenly music started to play and there came the loud voice of Father Frost, and all the children hurried back to the feast.
Magicians and acrobats performed on the stage. Meanwhile, the pirates on tiptoes crept down the long corridor, lit mysteriously with flickering garlands. They breathed heavily as if they had run a whole mile, and looked around, fearing they would be noticed.
— Look! — Little Hedgehog stopped and pointed to the open door of the classroom. He carefully looked inside. — Looks like no one’s there. What’s that on the chair?
Little Hedgehog took two timid steps forward and gently touched his find.
— Oh, this is Father Frost’s bag! — He whispered with delight and pulled a beautiful string.
— Hurray! Now all the gifts are ours! — Shouted Little Fox. He ran to the bag, grabbed it with his both hands and pressed it tightly to his heart.
While all the children were watching the show and dancing around the Christmas tree, the revenge-seekers grabbed the bag and dragged it to the attic.
Добравшись до горища, злодюжки озирнулися і обережно розв'язали мішок.
— Дивись! Що це? — Лисенятко дістало яскраву пачку бенгальських вогників і велику коробку петард.
— Ух ти! Який феєрверк ми зараз влаштуємо! — зраділи своїй здобичі звірята.
Вони забули, що мами їм суворо заборонили запалювати вогонь без дорослих. Їжачок смикнув за мотузочку… Гуркіт петард пролунав як оглушливий грім! На всі боки посипалися іскри і гарячі вогники. Їжачок злякано відскочив. Коробка впала на підлогу. Звідти вилетіла потужна ракета і, пронісшись сліпучою стрілою, пробила дах горища!
— Ой-ей-ей! — Їжачок від страху закрив вуха і згорнувся в клубок. — Досить!
— Ти що, боїшся? Підпалюй! — Лисенятко простягнуло йому сірники. Іскорка від бенгальського вогню потрапила на старі карти і вони спалахнули яскравим факелом.
— А-а-а-а! — закричало Лисенятко, висмикуючи з полум'я палаючий хвіст. — Хапай скоріше вогнегасник! Мій хвіст! Хвіст гаси, хвіст! Ма-ма-а-а-а!
Струмінь піни з вогнегасника залив все навколо і погасив пожежу, що спалахнула. Мокрі і брудні шкідники, тягнучи за собою мішок, поспішили з місця злочину.
When the thieves reached the attic, they looked around and cautiously opened the bag.
— Look! What is it? — Little Fox took out a bright pack of Bengal fires and a big box of firecrackers.
— Wow! What a fireworks display we can make! — The little friends were very pleased with their trophy.
They completely forgot that their mothers had strictly forbade them to light a fire without adults. Little Hedgehog pulled the rope… The roar of firecrackers sounded like deafening thunder. Sparks and hot stinging flames flew in all directions. Little Hedgehog jumped back fearfully. The box fell on the floor. A powerful rocket flew out and, like a dazzling arrow, struck the roof of the attic!
— Oh no! — Little Hedgehog covered his ears and curled into a ball from fear. — Stop it!
— Are you scared? Set it on fire! — And Little Fox handed him a box of matches.
A spark from a Bengal fire fell on some old cards and they kindled like a bright torch.
— Ahhh! — Little Fox yelled, pulling his burning tail out of the flame. — Grab the fire extinguisher! My tail! Tail, put out my tail! Mommy!
A jet of foam from a fire extinguisher flooded everything around and put out the fire. The wet and dirty instigators hurried from the scene dragging the big bag.
А свято продовжувалося. І ось прийшов час подарунків.
— А де ж мій мішок? — здивувався Дідусь Мороз. — Ведмежатко, друже мій, принеси, будь ласка, мішок. Пригадую, я залишив його у класі.
— Дідусю Морозе, мішка ніде немає!
— Хм… Де ж він може бути? Діти, ходімо шукати подарунки.
— Дивіться, що я знайшов! — закричало Ведмежатко, показуючи на чорні сліди. — Ось відбитки чиїхось лап, а тут тягли мішок… Йдемо за ними!
Сліди злодюжок вели до лісу, і всі звірята відправилися на пошуки.
Meanwhile the feast was taking its course, and it became time to distribute the presents.
— Where is my bag? — wondered Father Frost. — Bear-cub, my friend, please, bring me the bag. I remember I left it in the classroom.
— Father Frost, there is no bag there!
— Hmm… Where could it be? Children, let’s go and look for your presents.
— Look what I found! — screamed Bear-cub, pointing at black footprints. — Here are the prints of someone’s paws, and there they were dragging the bag… Let’s follow them!
The footprints of the little thieves led to the forest, and all the animals set out in search.
Діти на чолі з Дідусем Морозом встали на лижі і кинулися за хуліганами.
— Стійте! Стривайте! — закричав Дідусь Мороз, побачивши вдалині знайомий мішок і двох викрадачів, що втікали.
Їжачок замітив погоню і скочив на санки.
— Стрибай до мене! Погоня! — крикнув він Лисеняті.
Санки летіли з крутої гори прямо на автостраду. Раптом із-за повороту показалася вантажівка. Водій не бачив дітей, що летять на санях прямо йому під колеса!
The little animals headed by Father Frost put on skis and rushed after the bullies.
— Wait! Wait! — cried Father Frost, seeing a familiar bag and two fleeing thieves in the distance.
Little Hedgehog noticed he was being chased and jumped up on the sleigh.
— Come on, jump! They are chasing us! — He shouted to Little Fox.
The sleigh raced over the steep mountain right to the highway. Suddenly a truck appeared around the corner. The driver didn’t see the children flying on the sleigh right under his wheels!
Стій! — закричало Лисенятко.
Але хіба можна зупинити санки, що летять на величезній швидкості? Помітивши малюків, водій натиснув на педаль гальма, але велика машина не могла загальмувати на слизькій дорозі. Санки вдарилися в колесо вантажівки і перекинулися, а звірята стрімголов полетіли в замет. Порожні санки виїхали на дорогу і потрапили під колеса машини. Вантажівка з'їхала з дороги і врізалася в величезне дерево. Кабіна зім'ялася, уламки розбитого скла розлетілися на всі боки, кермо від удару втиснулося в підлогу, а клаксон сумно гудів… На вантажівку було сумно дивитися. Їжачок і Лисенятко, притиснувши вуха, вилізли із замету і з побоюванням попрямували до машини, що застрягла. На дорозі лежали роздавлені санки.
— Але ж це могли бути ми, — схлипнув Їжачок.
Раптом вдалині пролунала поліцейська сирена. Звірята сховалися за заметом.
Поліцейський допоміг водієві вантажівки вийти з машини.
— Слава Богу, що він залишився цілим! Що ж тепер буде? — засмучено запитав Їжачок.
— Що, що, — пробурчало Лисеня. — По голівці вже точно не погладять… Ох, і достанеться ж нам!
– Stop! — cried Little Fox.
But is it possible to stop a sleigh flying at high speed? The driver noticed the kids and hit the brakes, but the big car could not slow down on a slippery road. The sleigh hit the truck wheel and flipped over, and little animals fell head over heels into a snow-bank. The empty sleigh rode out on the road and got under the wheels. The truck went off the road and crashed into a huge tree. The cabin was smashed, the shards of broken glass flew in every direction, the steering wheel was pushed into the floor from the force of the crash, and the horn was mournfully hooting… It was a pitiful sight. Little Hedgehog and Little Fox, pressing their ears, got out of the snow and cautiously approached the truck. Squashed pieces of the sleigh were lying on the road.
— That could have been us, — sobbed Little Hedgehog.
Suddenly in the distance they heard the howl of a police siren. The kids hid behind a snow-bank. The policeman helped the truck driver to get out of the truck.
— Thank God he is unharmed! What will happen now? — Asked Little Hedgehog in despair.
— What, what, — Little Fox grumbled. — They won’t pat us on the head… Oh, we will get in trouble!
Тягнучи за собою важкий мішок, втікачі дісталися до краю лісу і спустилися на тонкий лід. Вони вирішили перейти на іншу сторону озера, щоб сховатися від переслідувачів. Коли вони майже досягли далекого берега, незміцнілий лід затріщав під їх ногами і проломився. Лисенятко опинилося у крижаній воді!
— Мамо! Рятуйте! Тон-у-у-у-у!!! — З жахом закричав він, розмахуючи лапками, ковтаючи крижану воду і намагаючись вибратися на берег. Одяг його змок і став дуже важким. Він тягнув його вниз, на глибину. Кігті безпорадно ковзали по льоду, а вушка тремтіли від холоду і страху…
Їжачок бігав навколо і голосно плакав. Він не наважувався підійти ближче, тому що лід під ним теж з тріском проламувався, і він ніяк не міг допомогти своєму другові.
Добре, що Дідусь Мороз і звірята вже були поруч! Вони напевно нам допоможуть!
— Допоможіть! Рятуйте! — закричав Їжачок, кидаючись до них.
Dragging the heavy bag, the runaways reached the edge of the forest and went down onto the thin ice of the lake. They decided to get to the other side of the lake to escape from their pursuers. When they had almost reached the far bank, the thin ice cracked under their feet and broke. Little Fox fell into the icy water!
— Mom! Save me! I’m drowning! — He cried in horror, waving his arms, swallowing the icy water and trying to get to the shore. His clothes became wet and heavy and dragged him down to the bottom. His claws helplessly slid on the ice, his ears were shaking from cold and fear…
Little Hedgehog was running around and crying loudly. He did not dare to come closer because the ice beneath him was cracking and breaking too, and he could not help his friend.
Fortunately, Father Frost and other kids were nearby! They would surely do something!
— Help! Please, save us! — cried Little Hedgehog, rushing to them.
Дідусь Мороз зробив крок, і лід під ним загрозливо затріщав.
— Дідусь, не ходи туди! Я легкий. Мене лід витримає, — сказало Ведмежатко і кинулося на допомогу.
— Стривай! — Дід Мороз пов'язав навколо його поясу довгий шарф. — Я буду тебе тримати.
Ведмежатко лягло на живіт і обережно поповз уперед.
Лисенятко з надією дивилося на свого рятівника і щосили тягнуло до нього замерзлі лапи.
З великими зусиллями Ведмежатко витягнуло Лисенятка з води. Бідолаха виглядав таким маленьким, жалісливим і нещасним… Воно дуже замерзло і тремтіло від носика до кінчика хвостика, а з його винних очей текли сльози…
Звірята наділи на змерзлого малюка теплі рукавички і обмотали своїми шарфиками.
Дід Мороз сховав Лисенятка за пазуху і міцно обняв його. Бідолаха притиснувся до нього всім тілом, трясучись від холоду. Поступово він став зігріватися.
— А ти, Ведмежатко, молодець! Ти вчинив відважно, як справжній герой! — Дідусь Мороз погладив Ведмежатка по головці і звалив на плечі свій мішок. І всі повернулися назад.
Останнім, опустивши очі й опустивши голову, йшов Їжачок. Йому було дуже, дуже соромно.
Father Frost took a step forward, and the ice beneath him cracked dangerously.
— Father Frost, don’t go there! I am light. The ice will hold me! — said Bear-cub and rushed to help.
— Wait! — Father Frost tied a long scarf around his belt. — I will hold you.
Bear-cub lay down on his stomach and carefully crawled forward.
Little Fox looked hopefully at his savior and stretched his frozen paws to him with all his might.
With great difficulty, Bear-cub pulled Little Fox out of the water. The poor fellow looked so small, so pitiful and miserable… He was freezing and shivering from his nose to the tip of his tail, and tears were flowing from his guilty eyes…
The kids put warm mittens on frozen Little Fox and wrapped him in their scarves.
Father Frost put little kid in his bosom and hugged him tightly. The poor fellow clung to him with his whole body, shaking from the cold. Slowly he began to warm up.
— Attaboy, Bear-cub! You acted bravely like a true hero! — Father Frost patted Bear-cub on the head and shouldered his bag. And they all started their way back.
Behind them, looking down, lowering his head, walked Little Hedgehog. He was very, very ashamed.
Біля школи їх зустрічали мама Ведмедиця і мама Зайчиха.
— Ох, та що ж це? — заголосили матінки. Вони закутали Лисенятко теплою ковдрою. Їжачок схопився за полу ковдри і пішов з ними.
— Ваші мами знають, де ви? — запитала Ведмедиця, наливаючи їм мікстуру.
— Ні, — винувато відповіло Лисенятко і скривилося від гірких ліків. — Ай-яй-яй! Зараз зателефонуємо вашим мамам, — сказала мама Ведмедиця, дістаючи телефон. Вони напевно, за вас дуже хвилюються!
— Пийте. Знаю, що несмачно, — сказала мама Зайчиха і поставила їм градусники. — Температура нормальна. Що ж, ідіть, попрощайтеся з Дідусем Морозом.
Тим часом свято тривало. Звірята співали, танцювали, розповідали вірші. З винуватим видом бешкетники увійшли до зали і забилися в куток. Першими їх помітили зайченята.
— Вас вже полікували? Боляче? А уколи робили? А мене теж сьогодні лікували, — про тараторило Зайченятко, з гордістю показуючи забинтований пальчик. — Хтось розбив ялинкові іграшки, і я порізався. Бо-о-оляче!
Їжачок і Лисенятко переглянулися і опустили голови.
— Пробач, це ми їх розбили. Але ми не подумали, що це може бути небезпечним.
— Він у нас герой, — сказало Ведмежатко, підходячи і обіймаючи зайченятка за плечі. — Навіть майже не плакав. Ходімо, чого ви тут одні стоїте?
At the school they were met by Mother Bear and Mother Hare.
— Oh, what has happened? — Mothers lamented. They wrapped Little Fox in a warm blanket. Little Hedgehog seized the edge of the blanket and went with them.
— Do your mothers know where you are? — asked Mother Bear, pouring them medicine.
— No, — replied Little Fox guiltily and winced from the bitter medicine.
— Oh, oh! Now let’s call your mothers, — said Mother Bear, getting the phone. — They must have been looking everywhere for you!
— Drink. I know, it is not tasty, — said Mother Hare and set thermometers. — The temperature is normal. Well, go to the hall, say goodbye to Father Frost.
Meanwhile, the celebration continued. Kids were singing, dancing, reciting poems. Guiltily little pranksters entered the room and shrank into a corner. First Little Bunnies noticed them.
— Have you already got treatment? Is it hurt? Did you get injections? I have got treatment today too, — chattered Little Bunny, proudly displaying his bandaged finger, — Someone broke Christmas decorations, and I cut myself. It hu-u-rts!
Little Hedgehog and Little Fox looked at each other and lowered their heads.
— Sorry, Little Bunny, we broke them. But we didn’t think that it can be dangerous.
— He’s a hero, — said Bear-cub, coming up and putting arms around his shoulders. — Almost didn’t cry. Come on, why are you standing here alone?
– Нам соромно, — тихо відповіли хулігани.
— Ходімо, Дідусь Мороз вас кличе, — Ведмежатко повів їх в загальне коло.
— Вибачте нас! Ми хотіли зіпсувати вам свято і викрали подарунки.
— Ви подумали, що вам не вистачить подарунків? — Дідусь Мороз присів перед ними і заглянув в очі. — Ох і нерозумники! Дідусь Мороз усіх любить і про усіх подбав! Ведмежатко, відкривай мішок. Це Зайченятку, це Ведмежатку… А ось тобі, Лисенятко. А це Їжачку, — Дідусь Мороз подарував їм яскраві, святкові подарунки.
— Вибачте мене, я все зрозумів. — сказало Лисенятко, відвернувся і заплакав:
— І я теж зрозумів, — просопів Їжачок і взяв Лисенятка за лапку. — Ми більше не будемо!
Дідусь Мороз обійняв звірят:
— Я знаю, що ви — хороші малюки. Вибачимо їх, друзі? Дивіться, салют! А ну, всі на вулицю!
Вже стемніло. Ошатно вбрані лісові мешканці, піднявши голови, милувалися різнобарвними спалахами феєрверку. Їжачок і Лисенятко стояли поруч, міцно тримаючи своїх мам за лапки. Коли відгримів останній залп, Їжачок прошепотів:
— Давай більше ніколи не будемо йти з дому без дозволу.
Так, — погодилося Лисеня, — а то через це відбуваються такі-і-і неприємності! — і він сильніше притиснувся до пухнастого боку своєї мами.
We are ashamed — quietly replied the bullies.
— Come on, come on, here is Father Frost calling for you, — Bear-cub took them into a shared circle.
— Forgive us! We wanted to spoil the party and stole the presents.
— You thought there wouldn’t be enough presents? — Father Frost squatted in front of them and looked in their eyes. — Little silly fellows! Father Frost loves everybody and took care of everyone! Bear-cub, open the bag. This is for Bunny, this is for Bear-cub… And here’s for you, Little Fox. And this is for Little Hedgehog, — Father Frost handed them heavy bright boxes.
— Forgive me. Now I get it! — said Little Fox, who turned away and began to cry.
— Me too, — mumbled Little Hedgehog and took Fox’s hand.
— We won’t do this again!
Father Frost hugged the kids:
— I know you are good guys. Let’s forgive them, ok friends? Look, fireworks! Come on, everybody!
It was already dark. Fancy-dressed forest dwellers, with lifted heads, admired the colorful flashes of the fireworks. Little Hedgehog and Little Fox stood together, holding their moms’ hands. When the last salvo died down, Little Hedgehog whispered:
— Let’s never leave the house without permission.
— Yeah, — agreed Little Fox, — or we will have so much trouble! — And he snuggled more tightly to his fluffy mother.
Лисеня не отримало запрошення на ялинку і нудьгує вдома одне…
Допоможіть лисеняті дістатися з дому до святкової ялинки!
Однак… не така вже й проста ця справа: адже в лабіринті повно небезпечних пасток!
Ну що, є хто сміливий і спритний?
Хто проведе лисеня по складному лабіринту?
Our Little Fox has not received an invitation to the Christmas Tree party and is bored at home alone…
Help Little Fox to get to the Christmas Tree from his house!
However… It is not so simple: the labyrinth is full of dangerous traps!
Well, is here anyone brave and deft?
Who will lead Little Fox to cross the complex labyrinth?
Автори сценарію
Ірина Харшина (Кишинів, Молдова),
Ольга Мартинова (Москва, Росія)
Художники
Дмитро Островський (Москва, Росія),
Марія Ніколіна (Херсон, Україна),
Анна Соболєва (Москва, Росія)
Редактор (рос.)
Лариса Чікнаева (Кишинів, Молдова)
Редактор (англ.)
Дженніфер Олсон (Віндзор, Коннектикут, США)
Редактор (укр.)
Світлана Кравченко (Сміла, Україна)
Перекладач (англ.)
Світлана Циганкова (Москва, Росія)
Перекладач (укр.)
Володимир Чепчур (Сміла, Україна)
Верстка
Михайло Голуб (Москва, Росія)
Директор
Володимир Чепчур (Сміла, Україна)
Відгуки, зауваження та пропозиції, будь ласка, надсилайте на електронну адресу: kanaanimation@gmail.com.
Scenario
Irina Kharshina (Kishinev, Moldova),
Olga Martynova (Moscow, Russia)
Artists
Dmitry Ostrovsky (Moscow, Russia),
Maria Nikolina (Kherson, Ukraine),
Anna Soboleva (Moscow, Russia)
Editor (Russian)
Larisa Chiknaeva (Kishinev, Moldova)
Editor (English)
Jennifer Olson (Windsor, CT, USA)
Editor (Ukrainian)
Svitlana Kravchenko (Smila, Ukraine)
Translator (English)
Svetlana Tsygankova (Moscow, Russia)
Translator (Ukrainian)
Vladimir Chepchur (Smila, Ukraine)
Layout
Mikhail Golub (Moscow, Russia)
Director
Vladimir Chepchur (Smila, Ukraine)
Please send your comments, remarks and suggestions by e-mail: kanaanimation@gmail.com.
